МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ  І  НАУКИ  УКРАЇНИ

пр. Перемоги, 10, м. Київ, 01135,  тел. (044) 481- 32 -21, факс (044) 236-1049

E-mail: [email protected], код ЄДРПОУ 38621185

Від _14.02.2015_№  _1/9-71__                        

На №                           від                     

Департаментам (управлінням)

освіти  і науки обласних, Київської  міської

державних адміністрацій,

керівникам загальноосвітніх навчальних закладів

Щодо роз’яснення порядку

приймання дітей до першого класу

           Міністерство освіти і науки надсилає інструктивно-методичний лист щодо роз’яснення порядку приймання дітей до першого класу загальноосвітніх навчальних закладів.

          Доручаємо довести до відома керівників загальноосвітніх навчальних.

Додаток: на 2 арк.

Заступник  Міністра                                                                    Павло  Полянський

Лотоцька, 4814768

    Не можна принижувати дітей

    Приниження руйнують позитивну самооцінку. Малюк починає відчувати провину за те, що він живе на світі. У результаті може вирости глибоко нещасна людина.

 Не треба погрожувати

   Погрози змушують дитину боятися й ненавидіти дорослого, який їй погрожує. Від погроз дитина не перестане поводитися абияк, а якщо навіть і перестане, то лише в присутності дорослого, але потім обов'язково «відіграється».

 Не слід вимагати обіцянку загрозами

   Обіцянка, як і погроза, відноситься до майбутнього — коли ще вона здійсниться? А дитина живе сьогодні, в теперішньому часі. Насильне вимагання обіцянок розвине в ній почуття провини, або цинічність у словах та справах.

  Нерозумно вимагати негайної покірності

    Дитина не робот і не зомбі. Їй потрібен час, щоб зрозуміти й прийняти чи не прийняти вашу настанову. Попере­джайте малюка, що час гри скоро закінчиться. Навіть у беззастережних обов'язках має лишатися ілюзія самостійності.

 Не слід допікати опікуючись

   Інакше дитина ніколи не відчує, що може зробити щось сама. А це знижує самооцінку й призводить до форму­вання психологічних комплексів. Окрім цього, зайва опіка привчає дитину до думки, що можна не напружувати­ся — й так усе для тебе зроблять.

 Не можна сліпо потурати дитині

   Чим конкретніші «так» і «ні», тим простіше дитині зрозуміти, чого хоче від неї дорослий. Деякі правила малюк за­своюватиме швидко, інші ж потребуватимуть більше часу й терпіння.

 Слід бути послідовним, аби досягнути розуміння

   Дитина не в змозі зрозуміти дорослі «інколи», «можливо», «подекуди» , «лише на свята». Чи можна навчитися переходити дорогу, якби в понеділок, вівторок і четвер червоний колір означав «стоп», а в середу й суботу — «можна перейти»?

ЗАПОВІДІ БАТЬКІВСТВА:

1. Любіть свою дитину!

Радійте з її присутності, приймайте її такою, яка вона є, не ображайте, не принижуйте, не підривайте її упевненості в собі, не піддавайте несправедливому покаранню, не позбавляйте своєї довіри, дайте привід любити Вас.

2. Охороняйте свою дитину!

Захищайте від фізичний і душевних небезпек, навіть, коли треба - жертвуючи власними інтересами і ризикуючи власним життям.

3. Бутьте добрим прикладом для своєї дитини!

Прищепіть їй повагу до традиційних цінностей; самі живіть згідно із ними. Нехай у вашій сім'ї побутують чесність, скромність. Порушення батьками подружньої вірності, збагачення безчесними засобами - все це завтра позначиться на моральному обличчі вашого сина чи доньки.

4. Грайтесь зі своєю дитиною!

Приділяйте їй якомога більше часу, розмовляйте з нею, грайтися так, як їй подобається, її гру приймайте всерйоз.

5. Працюйте зі своєю дитиною!

Допомагайте їй, коли вона намагається приймати участь у роботі дома, в саду. Коли дитина підросте, привчайте її включатися в усі роботи по господарству.

6. Покажіть дитині можливості й межі людської свободи!

Дайте дитині можливість нагромадити власний досвід, навіть якщо це пов'язано з певним ризиком. Надмірно опікувана від будь якої небезпеки дитина нерідко стає соціальним інвалідом.

7. Привчайте дитину бути слухняною!

Батьки повинні стежити за поведінкою дитини і спрямовувати її таким чином, щоб її дії не задавали шкоди ні їй самій, а ні іншим. Дитину треба заохочувати до додержання встановлених правил.

8. Надавайте дитині можливість таких переживань, які матимуть цінність спогадів.

Дитина "живиться" як і дорослий, переживаннями, що дають їй змогу орієнтуватися в подіях, ознайомитися з жоттям інших людей і навколішнім світом. Нехай спогад про щасливе дитинство зігріває її все життя.

9. Дозволяйте дитині набувати життєвого досвіду. Хай навіть не безболісно, але самостійно!

10. Чекайте від дитини тільки таких міркувань та оцінок, на які вона здатна у своєму віці, виходячи з рівня свого розвитку і життєвого досвіду

Дорогою до садочку

(пам’ятка для батьків)

Вранці батьки поспішають на роботу, а діти — ні...

Для переважної більшості батьків довести дитину вранці до дитячого садка, навіть якщо він розташований поруч з будинком, є чималою проблемою. Що вже говорити про ті варіанти, коли дитячий садок розташований в іншому кінці міста, куди добиратися доводиться кількома видами транспорту?

Вранці малюки, які не виспалися, вередують, батьки починають нервувати, лаяти їх. У відповідь, діти ще більше хничуть, сльози котяться градом, а якщо ще й погода підкачала, тоді — тримайся! Кепський настрій на цілий день гарантовано! Як зробити дорогу до дитячого садка веселою й цікавою — і для дітей, і для дорослих?

Якщо ваша дитина ще зовсім маленька, ініціативу доведеться брати на себе. Повільно плететься ззаду вас — влаштуйте гру «Хто швидше добіжить до... того дерева, лавки, зупинки». Забігає далеко вперед — «Допоможи мені, синочку (донечко), обійти (калюжі (кучугури, ями тощо)». Повірте, спрацьовує. Крім того, у дитини формується почуття відповідальності за іншого, впевненості в тому, що вона вже підросла і може допомогти мамі, татові, бабусі обійти перешкоди або перемогти в забігу.

У дитини кепський настрій — розкажіть казку або історію про подорожі гномиків, про те, як зайчик, хом'ячок, лисенятко ходили до школи через небезпечний ліс тощо. Фантазуйте! Якщо дитина доросліша, нехай продовжить розпочату вами історію. Це не лише розвеселить її, а й допоможе розвитку її уяви й мовлення.

Повторюйте вивчені з дитиною віршики, співайте пісеньки або зіграйте в «Буріме»: нехай малюк скаже два слова, що закінчують­ся на співзвучний склад, а ви придумайте рядки, в яких ці слова римуються. Потім навпаки — ви загадуєте, а дитина «придумує». Наприклад, «бджілка» — «квітка». Один малюк 4-х років склав таке: «Пролетіла бджілка і зраділа квітка!» І нехай спочатку це буде не дуже образно і складно — зате весело!

Якщо вам доведеться тривалий час йти пішки, можна вико­ристовувати час, проведений в дорозі, з великою користю. Нап­риклад, помітити кілька кущів і звертати увагу дитини на ті зміни, які з ними відбуваються: навесні — розпускаються бруньки, потім з'являються листочки; влітку все цвіте; восени — листя жовтіє, сохне і опадає тощо. Потім вдома можна намалювати те, що ви бачите щодня, або вести щоденник спостережень.

Дорогою можна закріпляти з дитиною набуті нею вдома або в садочку знання. Наприклад, якщо дитина недавно ознайомилася з геометричними формами, можна по черзі з нею називати круглі предмети, потім — квадратні. Щойно малюк почав розбиратися в кольоровій гамі — попросіть назвати його предмети певного кольору, але не поспішайте. Нехай малюк засвоїть спочатку один колір, наприклад, зелений, і називає предмети тільки цього кольору. За кілька днів — жовтий тощо.

За нагоди можна пограти з дитиною у «Тварин». Ви називаєте якусь тварину, а дитина у відповідь називає тварину на ту букву на яку ваше слово закінчилося. Наприклад, «вовк — коза». А якщо дитина ще мала, можна просто пограти у «слова» за тими самі правилами, називаючи без обмежень всі предмети, явища і на казкових героїв.

Якщо вам доводиться тривалий час стояти на зупинці в очікуванні транспорту, пограйте у «Фігури». Попросіть дитину показати, як стояв би на зупинці зайчик. Нехай стане у характерну для зайчика позу, потім трішки поскаче. Це не тільки пожвавить очікування допоможе дитині реалізувати потребу в рухах.

Можна також придумувати разом з дітьми загадки. Наприклад «Руда, хитра... (не відгадав — продовжуйте далі) живе в ліс зайцями ганяється».

Ось так. Дерзайте! Можливо, і ви складете свої загадки, казки, історії та і тоді дорога до дитячого садка або тривала поїздка з малюком не здаватиметься вам втомливою та одноманітною.

ШАНОВНІ БАТЬКИ!

Згідно з рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 04.02.2015  № 23 «Про організацію харчування учнів та вихованців навчальних закладів системи освіти м. Харкова у 2015 року», наказу управління освіти адміністрації Московського району від 05.02.2015 № 25 "Про організацію харчування учнів та вихоання у навчальних закладах Московського району м. Харкова у 2015 році" , харчування дітей в дошкільному навчальному закладі з

 02.02.2015 року становить:

з 9 - 10.5 - 12 годинним режимом перебування дитини у закладі –

13 грн.

з розрахунку:

5,20 грн. - бюджетні кошти

7,80 грн. - батьківська плата

 Згідно з рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 22.01.2014 № 9 «Про організацію харчування учнів та вихованців навчальних закладів системи освіти м. Харкова у 2014 року», наказу управління освіти адміністрації Московського району від 31.01.2014  № 20 "Про організацію харчування учнів та вихоання у навчальних закладах Московського району м. Харкова у 2014 році" , харчування дітей в дошкільному навчальному закладі з

 03.02.2014 року становить:

з 9 - 10.5 - 12 годинним режимом перебування дитини у закладі –

11 грн.

з розрахунку:

6,00 грн. - бюджетні кошти

5,00 грн. - батьківська плата

АЛГОРИТМ ДІЙ

посадової особи при отриманні інформації про вчинення

 (загрозу вчинення) діяння з ознаками терористичного акту

1.                     Посадова особа закладу освіти при отриманні інформації про вчинення (загрозу вчинення) діяння з ознаками терористичного акту, підозрілих осіб можливо причетних до підготовки та скоєння терористичного акту негайно доповідає своєму керівництву і через нього (а за відсутністю – через чергового установи або особисто) повідомляє органи УМВС, УДСНСУ, УСБУ в Харківській області (тел. 700-16-61), органи місцевого самоврядування.

У випадку, коли об’єктом терористичного посягання є об’єкт або особи, які знаходяться під юрисдикцією іноземної держави (у т.ч. транспортний засіб з міжнародним захистом, що прямує територією України), про це повідомляються органи місцевої державної влади для подальшого сповіщення ними МЗС України.

2.                     Керівник закладу або посадова особа, яка приймає повідомлення про теракт, повинні намагатись по можливості уточнити і мати наступні дані:

-         джерело отримання інформації;

-         час і точне місце події (адреса);

-         характер діяння (вибух, погроза вибуху, захоплення заручників чи ін.);

-         об’єкт посягання;

-         кількість терористів, їх вимоги, озброєння, прикмети чи установчі дані;

-         обстановка, що склалась на останній час на об’єкті посягання;

-         заходи, які вжиті адміністрацією або присутніми з реагування на подію.

Про прийняте повідомлення та отримані дані керівник або посадова особа негайно сповіщають органи МВС – ДСНС-СБ України, записує час і прізвище особи, яка прийняла повідомлення.

Відсутність повних даних не звільняє посадову особу від термінової доповіді.

3.     Адміністрація об’єкту посягання з отриманням повідомлення та доведення інформації до правоохоронних органів повинна організувати: 

-         посилення охорони і пропускного режиму наявними силами;

-         терміновий збір працівників закладу;

-         тимчасове призупинення функціонування об’єкту або його окремих ланок, виведення за його межі вільного персоналу, встановлення осіб, які опинилися у заручниках;

-         надання допомоги потерпілим;

зустріч правоохоронних органів

ПАМ’ЯТКА

щодо першочергових дій

у разі виявлення ознак вибухового пристрою

 або схожих на них предметів

I. Характерними ознаками наявності вибухового пристрою можуть бути:

1.    Знаходження у громадських місцях, транспорті валіз, кейсів, пакунків, коробок та інших предметів, залишених без нагляду власників;

2.    Отримання адресатом поштового відправлення від невідомого відправника, наявність у відправленні явного дисбалансу, нестандартний вигляд посилочної тари;

3.    Наявність у предметів характерного вигляду штатних бойових припасів, вибухових речовин, засобів або їх елементів;

4.    Наявність у виявлених предметів звуку працюючого годинникового механізму, запаху бензину, газу, розчинника, хімічних речовин, диму, що виходить з предмету тощо;

5.    Наявність у підозрілого пристрою елементів (деталей), що не відповідають його прямому призначенню (сигнальні лампи, світло діоди, радіоплати, перемикачі, елементи живлення і т.ін.) або додаткового контакту з навколишніми предметами (антена, вмонтований електричний дріт, натягнутий шнур або мотузка);

6.    Невідповідність маси дійсному призначенню або вигляду предмета (наприклад – вага коробки від цукерок, банки від кави, книги і т. ін..);

7.    Наявність у дверях, вікнах будь-яких сторонніх предметів – закріпленого дроту, ниток, важелів, шнурів тощо;

8.    Наявність стороннього сміття, свіжо оштукатурених та свіжопофарбованих ділянок стін, стелі, підлоги, порушення грунту, покриття на газонах, тротуарах, за відсутності пояснень щодо їх виникнення у відповідних служб;

9.    Наявність у контрольованих зонах залишеного автотранспорту, сторонніх чи нічийних приладів, механізмів, тимчасових споруд, будівельних матеріалів і конструкцій, тощо;

10.Намагання особи з предметом у руках чи у специфічному одязі, що дозволяє приховувати на тілі вибуховий пристрій, за будь-яких обставин

безпосередньо наблизитися до об’єкту охорони чи маршруту його пересування. У разі, якщо особа намагається безпосередньо застосувати підозрілий предмет, по можливості не дати їй випустити предмета з рук та використати тіло особи як екран для гасіння у разі вибуху пристрою.

Категорично забороняється самостійно проводити з підозрілим предметом будь-якої дії (торкатися, нахиляти, відкривати, переміщувати, підіймати, перерізати, та ін.).

Пам’ятайте, що марна втрата часу при загрозі вибуху може привести до людських жертв!

В усіх випадках про виявлення ознак вибухового пристрою, підозрілих предметів, осіб повідомляти –

за тел. – 102 та 700-30-14 оперативного чергового ГУ МВС України в Харківській області

за тел. 700-16-61; 707-95-25 оперативного чергового УСБ України в Харківській області.

II.  У разі надходження анонімного повідомлення про підготовку вибуху за телефоном:

1.  Спробувати з’ясувати у особи, що телефонує, який вибуховий пристрій, де він встановлений і коли повинен спрацювати;

2.  Не класти трубку на телефонний апарат;

3.  Повідомити про отримане повідомлення з іншого телефонного апарату до чергової частини органів внутрішніх справ з наданням номеру телефону, на який отримано повідомлення;

4.  Оглянути зазначене приміщення без евакуації персоналу. У разі невизначеності приміщення – оглянути кімнати, до яких є вільний доступ сторонніх, вміст урн для сміття, меблів, залишених пакунків, підозрілих предметів тощо.

III.           У разі виявлення предмета, підозрілого на вибуховий пристрій, необхідно:

1.     Обмежити доступ до приміщення, організувати його охорону;

2.     Негайно доповісти безпосередньому керівнику, вказати місце знаходження предмета, час виявлення та особу, яка його виявила;

3.     Забезпечити інформування чергових підрозділів МВС, СБУ, або МНС України;

         4       Безумовно виконувати всі рекомендації спеціалістівибухотехніка, у разі підтвердження наявності ознак вибухового пристрою організувати евакуацію людей з будівлі, території.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо формування культури харчування дитини

Із раннього віку слід постійно контролювати дотримання дитиною режиму харчування, створюючи певний ритуал вживання їжі. Водночас не можна змушувати дитину їсти або доїдати, тиснути на неї, навіювати почуття вини. Це формує негативне ставлення до процесу вживання їжі та до дорослого, який спонукає дитину доїдати.

ü Пояснюйте дитині, що під час харчування уся її увага має бути зосереджена на їжі.

ü Підвищуйте обізнаність дитини щодо продуктів харчування ігровими методами — відгадуйте загадки, проводьте бесіди-розмірковування тощо.

ü Формуйте смакові звички та культуру поведінки дитини за столом доброзичливим тоном, висловлюючи віру в її потенційні можливості.

ü Зверніть увагу, що діти вразливі, надто довірливі, легко піддаються навіюванню і наслідують дії та вчинки дорослих, тому їх культура харчування залежить від культури харчування дорослих.

ü Пам'ятайте, що ваше неадекватне ставлення до харчування дитини може призвести до установлення умовно-рефлекторних механізмів щодо психічної потреби в їжі — підвищеної або зниженої. Чинниками такого ставлення є:

·        занепокоєння дорослих надмірною чи недостатньою вагою дитини;

·        підкреслена увага до того, скільки з'їла дитина;

·        впевненість, що треба їсти більше, або відсутність необхідного контролю за режимом і якістю харчування дитини.

Якщо дитина відмовляється від їжі

ü Не обіцяйте дитині щось в обмін на повністю з’їдену страву, на кшталт:

«їж, а то Марійка з’їсть», «Не будеш їсти, не підеш на прогулянку», оскільки це знижує цінність їжі та важливість процесу її вживання.

ü Не вмовляйте, не залякуйте та не відволікайте дитину іграшками,

читанням книг, іграми, аби вона з’їла порцію. Це призводить до формування неприйнятних звичок у культурі харчування

ü Не перегодовуйте дитину, адже вона з’їдає стільки, скільки потребує її

організм у певному віці.

ü Намагайтеся зрозуміти причину поганого апетиту дитини або, навпаки,

підвищеної потреби в їжі. Часто відмова їсти і погіршення апетиту залежать не від якості або смаку страв, а від інших чинників, серед яких нежить, погане відчуття запахів, некомфортні умови перебування, конфліктні чи стресові ситуацій тощо.

ü Проконсультуйтеся з педіатром, якщо дитина страждає на часті

дисбактеріози. Надмірну перебірливість в їжі може спричиняти неприємний досвід вживання страв чи продуктів, після яких у дитини з'являлися больові відчуття.

ü Застосовуйте прийом «активного слухання», якщо дитина

відмовляється від їжі через утому або засмучення. У такому разі дорослий показує дитині, що розуміє її переживання, «чує» її. Запропонуйте дитині допомогу, озвучивши її відчуття: «Ти стомився, тобі сьогодні складно, тому я допоможу тобі, давай погодую».

ü Відтермінуйте прийом їжі, якщо дитина втомлена або засмучена.

Результатом мудрої, стриманої поведінки дорослого стане те, що дитина передумає та почне їсти.

Як поліпшити апетит дитини

ü Не садіть дитину під час приймання їжі спиною до дверей, тому що

таке розташування в просторі призводить до появи тривожності та зменшує апетит. Потреба в безпеці є базовою і від її задоволення залежить загальне самопочуття дитини і, зокрема, бажання їсти.

ü Не об’єднуйте за одним столом дітей, які зазвичай граються разом, щоб

вони не відволікали одне одного під час їжі.

ü Можете увімкнути приємну тиху музику, яка подобається дітям. Це

сприяє підвищенню апетиту, задає певний ритм.

ü Стежте за температурним режимом. У приміщенні, де їдять діти, не має

бути душно чи жарко, адже це різко знижує апетит.

ü Не примушуйте дитину сидіти за столом в очікуванні їжі це її швидко

втомлює та негативно позначається на процесі вживання їжі.

ü Під час годування дітей уникайте негативних емоцій та неприємних

розмов між працівниками дитячого садка та з батьками.

ü Не сваріть дитину перед та під час прийому їжі, адже атмосфера

впродовж уживання їжі має бути спокійною та приємною.

ü Не виправляйте помилки дитини в грубій та різкій формі, на кшталт:

«Не чавкай!», «Як ти тримаєш виделку?!», «Не криши!» тощо. Це негативно відображається на апетиті дитини та її ставленні до процесу харчування.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо особливостей організації харчування дитини

під час адаптації до умов дитячого садка

Не варто намагатися змінювати стереотип поведінки дитини, зокрема і звички харчування, у перші дні перебування в дошкільному навчальному закладі.

ü Не змушуйте дитину їсти, якщо вона відмовляється, до нового

оточення.

ü Підсолюйте порцію дитини невеликою кількістю солі, якщо вдома

дитина звикла до солонішої їжі. Згодом кількість солі можна зменшити до загального рівня. Така поступова адаптація дитини до смакових особливостей їжі в дитячому садку триває два-три тижні.

ü Порадьте батькам на початку періоду адаптації годувати дитину

сніданком удома спокійно і без поспіху.

ü Нову для дитини страву вводьте в раціон невеликими порціями. Ліпше

покласти дитині меншу кількість їжі, а потім, за її бажання, додати ще.

ü Поясніть дитині корисність нової страви, що допоможе перебороти її

неофобію та сприятиме зацікавленню новою стравою. Проінформуйте дитину про склад страви, спосіб її приготування, смак долучіть дитину до розмови про страву чи її компоненти.

ü Порадьте батькам приготувати вдома нову страву відповідно до меню

дитячого садка.

ü Дошкільника-новачка під час обіду можна посадити за стіл до дітей, які

добре їдять. Вплив однолітків та бажання наслідувати оточення позитивно позначаться на бажанні дитини їсти.

КАК ЗАЩИТИТЬ РЕБЕНКА? 

При проведені групових батьківських зборів розгядалося питання формування навичок безпечної поведінки дошкільників під час екстремальних та надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Для ознайомлення батьків з матеріалами з цього питання були оформлені папки-пересувки "Бережемо життя і здоров'я дітей"